1. Словник української мови в 11 томах

придрімувати

ПРИДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., рідко. Потроху дрімати (у 1 знач.).

Здоровань не звертав ніякісінької уваги на крики та сварку старого, їхав собі, опустивши голову і ніби придрімуючи (Тют., Вир, 1960, 91);

Ей, ляжу, мамко, спати, та мені не спиться, Я маленько [трошки] придрімаю — мені любко сниться (Коломийки, 1969, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придрімувати — придрі́мувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. придрімувати — див. дрімати Словник синонімів Вусика
  3. придрімувати — -ую, -уєш, недок., придрімати, -аю, -аєш, док., розм., рідко. Потроху дрімати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придрімувати — ПРИДРІ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., рідко. Потроху дрімати (у 1 знач.). Здоровань не звертав ніякісінької уваги на крики та сварку старого, їхав собі, опустивши голову і ніби придрімуючи (Григорій Тютюнник); Ей, ляжу... Словник української мови у 20 томах
  5. придрімувати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти. Словник синонімів української мови