1. Словник української мови в 11 томах

придурюватися

ПРИДУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИДУРИ́ТИСЯ, дурю́ся, ду́ришся, док., розм. Удавати з себе наївну, дурну, нетямущу людину.

— Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі, і не годиться нам гратися в кота і мишку (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 262);

Скільки сміху було, коли за кермо сідав оцей вухатий Кузька… Чи він придурювавсь, чи справді не вмів тоді ще правувати — трактор його ніяк не хотів слухатись (Гончар, Тронка, 1963, 188);

Це була не та людина, яку він чекав побачити. Тут не придуришся і не візьмеш криком (Ю. Янов., II, 1958, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придурюватися — приду́рюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. придурюватися — див. обманювати; хитрувати Словник синонімів Вусика
  3. придурюватися — -ююся, -юєшся, недок., придуритися, -дурюся, -дуришся, док., розм. Удавати з себе наївну, дурну, нетямущу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. придурюватися — ПРИДУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИДУРИ́ТИСЯ, дурю́ся, ду́ришся, док., розм. Удавати з себе наївну, дурну, нетямущу людину. – Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі, і не годиться нам гратися в кота і мишку (М. Словник української мови у 20 томах
  5. придурюватися — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) кого, якого (поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою), ПРИКИДА́ТИСЯ ким, яким, ВИДАВА́ТИ із сл. себе, за кого, ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ (ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ) під кого, КО́РЧИТИ перев. із сл. з себе, розм. Словник синонімів української мови