приділений
ПРИДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приділи́ти.
Велика увага в українській історичній літературі приділена висвітленню такої важливої проблеми, як революційний рух у західноукраїнських землях під впливом ідей Великого Жовтня (Укр. іст. ж., 1, 1960, 103);
Хата цій дівчині приділена від небіжчиків (Вовчок, І, 1955, 256);
Ясько мав собі приділену функцію — розтирати фарби на кам’яних плитах (Фр., IV, 1950, 211);
Він перебирався в нове приміщення, приділене для нього в одному з нових будинків (Коцюба, Нові береги, 1959, 196);
// приді́лено, безос. присудк. сл.
Велике місце в доповіді було приділено питанням поліпшення ідеологічної роботи (Рад. Укр., 5.ХІ 1952, 2);
Велику увагу в УРЕ приділено видатним природознавцям, географам, геологам, чиї праці лягли в основу наших географічних досліджень (Наука.., 10, 1965, 41);
[Горлов:] Тобі давно належить знати, що кожному овочу свій час приділено (Корн., II, 1955, 20).
Значення в інших словниках
- приділений — приді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- приділений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приділити. || приділено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приділений — ПРИДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приділи́ти. Хата цій дівчині приділена від небіжчиків (Марко Вовчок); Ясько мав собі приділену функцію – розтирати фарби на кам'яних плитах (І. Словник української мови у 20 томах