придієслівний
ПРИДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Який визначається дієсловом; підпорядкований дієслову.
Прислівники найчастіше вживаються для вираження статичної ознаки іншої ознаки — динамічної, тобто виступають у ролі придієслівного означення (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 430);
Придієслівне керування.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- придієслівний — придієслі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- придієслівний — [приед'ійcс'л’іўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- придієслівний — -а, -е. Який визначається дієсловом; підпорядкований дієслову. Придієслівне керування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- придієслівний — ПРИДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Який визначається дієсловом; підпорядкований дієслову. Прислівники найчастіше вживаються для вираження статичної ознаки іншої ознаки – динамічної, тобто виступають у ролі придієслівного означення (з наук. літ.); Придієслівне керування. Словник української мови у 20 томах