1. Словник української мови в 11 томах

прижиттєвий

ПРИЖИТТЄ́ВИЙ, а, е. Який створювався, здійснювався, відбувався і т. ін. за життя кого-небудь.

Будь-яку колекцію прикрасила б реліквія, яку дбайливо зберігає хмельничанин М. М. Жуков. Це жетон з жовтої міді з першим прижиттєвим портретом В. І. Леніна (Веч. Київ, 13. 11 1968, 1);

Всі тексти тритомника звірені з автографами Т. Г. Шевченка і прижиттєвими виданнями його творів або з авторизованими матеріалами (Літ. Укр., 7.XII 1962, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прижиттєвий — прижиттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прижиттєвий — [приежиет':евией] = прижиттьовий м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. прижиттєвий — -а, -е. Який створювався, здійснювався, відбувався і т. ін. за життя кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прижиттєвий — ПРИЖИТТЄ́ВИЙ, а, е. Який створювався, здійснювався, відбувався і т. ін. за життя кого-небудь. Це єдина відома нам прижиттєва публiкацiя твору Лесi Українки в Америцi (з наук. літ.); Всі тексти тритомника звірені з автографами Т. Словник української мови у 20 томах