1. Словник української мови в 11 томах

признаний

ПРИ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до призна́ти.

— Наші вибори не признані, — «следствіє» [слідство] наряжено… (Мирний, І, 1949, 387);

Дівчата, які були вже признані дружками, затягли «Ой у полі та овес рясний» (Смолич, Мир.., 1958, 26);

// при́знано, безос. присудк. сл.

Я нею [істерією] слаба не від сьогодні, а далеко давніше, ніж се було признано офіціально (Л. Укр., V, 1956, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. признаний — при́знаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. признаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до признати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. признаний — Визнаний, зізнаний, пізнаний Словник чужослів Павло Штепа
  4. признаний — ПРИ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до призна́ти. – Наші вибори не признані, – “следствіє” [слідство] наряжено... (Панас Мирний); Дівчата, які були вже признані дружками, затягли “Ой у полі та овес рясний” (Ю. Смолич); // при́знано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах