1. Словник української мови в 11 томах

призовий

ПРИЗОВИ́Й, а́, е́. Стос. до призу; пов’язаний із змаганням на приз.

Призові місця завоювали на міжнародних кінофестивалях фільми Київської та Одеської студій «Тіні забутих предків», «Перевірено — мін немає» та «Вірність» (Мист., 6, 1965, 2);

// Який завойовує призи в змаганнях.

Тимур був призовий заводський жеребець, який мав уже славу на іподромах (Сміл., Зустрічі, 1936, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призовий — призови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. призовий — [приезовий] м. (на) -вому/-зоув'ім, мн. -зоув'і Орфоепічний словник української мови
  3. призовий — -а, -е. Стос. до призу; пов'язаний із змаганням на приз. || Який завойовує призи в змаганнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. призовий — Нагородний Словник чужослів Павло Штепа
  5. призовий — ПРИЗОВИ́Й, а́, е́. Стос. до призу; пов'язаний із змаганням на приз. Призові місця завоювали на міжнародних кінофестивалях фільми Київської та Одеської студій “Тіні забутих предків”, “Перевірено – мін немає” та “Вірність” (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах