1. Словник української мови в 11 томах

призовницький

ПРИЗО́ВНИ́ЦЬКИЙ, зо́вни́цька, зо́вни́цьке. Прикм. до призо́вни́к.

Доведеться дечим поступитися й отим самовпевненим, пихатим непманам, що виповзли, немов ховрахи з нір, стоять он біля своїх крамничок, дивляться на призовницьку колону, посміхаються глузливо (Збан., Сеспель, 1961, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призовницький — призо́вни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. призовницький — -зовницька, -зовницьке. Прикм. до призовник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призовницький — ПРИЗО́ВНИ́ЦЬКИЙ, зо́вни́цька, зо́вни́цьке. Прикм. до призо́вни́к. Доведеться дечим поступитися й отим самовпевненим, пихатим непманам, що виповзли, немов ховрахи з нір, стоять он біля своїх крамничок, дивляться на призовницьку колону, посміхаються глузливо (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах