1. Словник української мови в 11 томах

приклеєний

ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикле́їти.

Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (Донч., IV, 1957, 178);

// прикле́єно, безос. присудк. сл.

На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом: «..Справа старшини Разуєва» (Логв., Давні рани, 1961, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приклеєний — прикле́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приклеїти. || приклеєно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приклеєний — ПРИКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикле́їти. Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса (О. Донченко); // прикле́єно, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. приклеєний — Прикле́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)