1. Словник української мови в 11 томах

приколений

ПРИКО́ЛЕНИЙ, ПРИКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приколо́ти.

Микоша з Гарасимом схилилися над великою заскленою коробкою. Посередині її на акуратно наклеєному корку довгою булавкою був приколотий строкатий метелик (Полт., Повість.., 1960, 265);

В простінку між вікон Іван виводив на аркуші, до стіни приколотім, афішу на завтра (Головко, І, 1957, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приколений — прико́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приколений — див. прив'язаний Словник синонімів Вусика
  3. приколений — приколотий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приколоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приколений — ПРИКО́ЛЕНИЙ, ПРИКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приколо́ти. Микоша з Гарасимом схилилися над великою заскленою коробкою. Посередині її на акуратно наклеєному корку довгою булавкою був приколотий строкатий метелик (О. Словник української мови у 20 томах