прикомандирування

ПРИКОМАНДИРУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. прикомандирува́ти.

В листі від 9 лютого до начальника дивізії Обручев уточнив дату прикомандирування Шевченка до експедиції — 2 травня (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 286);

П. О. Чихачов ледве домігся лише прикомандирування до загону Перовського, що відправлявся до Хіви (Видатні вітч. географи.., 1954, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикомандирування — прикомандирува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прикомандирування — -я, с. Дія та її результат за знач. прикомандирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикомандирування — ПРИКОМАНДИРУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прикомандирува́ти. В листі від 9 лютого до начальника дивізії Обручев уточнив дату прикомандирування Шевченка до експедиції – 2 травня (з наук. літ.); П. Словник української мови у 20 томах