прикоротити

ПРИКОРОТИ́ТИ див. прикороча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикоротити — прикороти́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прикоротити — див. прикорочати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикоротити — ПРИКОРОТИ́ТИ див. прикороча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. прикоротити — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. прикоротити — Прикоротити см. прикорочати. Словник української мови Грінченка