1. Словник української мови в 11 томах

прикочовувати

ПРИКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Прибувати куди-небудь, кочуючи.

— Ті.., що не прикочовують на узбережжя рибалити, всі з кремнівками. Де їм узяти грошей на нову рушницю! (Багмут, Щасл. день.., 1959, 157);

— Ну, Григоровичу, пішли завтра в гості. — Куди? — здивувався Шевченко. — А до киргизів. Прикочували вчора, зимуватимуть на Орі (Тулуб, В степу.., 1964, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикочовувати — прикочо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикочовувати — -ую, -уєш, недок., прикочувати, -ую, -уєш, док. Прибувати куди-небудь, кочуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикочовувати — ПРИКОЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Прибувати куди-небудь, кочуючи. – Ті.., що не прикочовують на узбережжя рибалити, всі з кремнівками. Де їм узяти грошей на нову рушницю! (І. Багмут); – Ну, Григоровичу, пішли завтра в гості. Словник української мови у 20 томах