прикрашений

ПРИКРА́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикра́си́ти.

З вулиці панський палац був прикрашений скульптурними групами дівчат-русалок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 25);

Серед квітучих дерев, прикрашених марлевими мішечками, одягненими на запилені квіти, снували й весело гули бджоли (Довж., І, 1958, 473);

Федір, як стояв над кручею, високий, широкоплечий, засмаглий, прикрашений пишним ореолом передчасної сивини, так і кинувся вниз головою в темно-бурі хвилі Дніпра (Руд., Вітер.., 1958, 6);

Коло Чапая збирався потроху увесь його загін. Прикрашені бойовими синцями й гулями, підтягаючи штани вимазаними в чорнило пальцями, шморгаючи од хвилювання брудними носами, стояли бійці (Ю. Янов., І, 1954, 11);

Його розповідь, прикрашену в немалій мірі власними вигадками, Панас і Юрко слухали, як казку (Добр., Очак. розмир, 1965, 205);

— Ходім, я покажу вам свій портрет, — всі кажуть, що він дуже прикрашений, а я думаю ні (Л. Укр., III, 1952, 600);

// прикра́шено, безос. присудк. сл.

— Подався я до монастиря.. Невеличке подвір’я, церковка, дзвіниця окремо, келії просто в скелях, де пороблено віконечка й прикрашено їх білою глиною (Ю. Янов., II, 1958, 102);

Горщик було прикрашено розписом, виконаним жовтою поливою на світло-коричневому фоні (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 90);

// у знач. прикм. Який прикрасив себе чим-небудь, начіпляв на себе чогось.

Згодом їжачок знову повернувся до своєї комори. Він був увесь прикрашений невеликими лісовими грушками (Збан., Крил. гонець, 1953, 35).