1. Словник української мови в 11 томах

прикрашувач

ПРИКРА́ШУВАЧ, а, ч. Той, хто прикрашає що-небудь чимсь.

Він [О. Гончар] хотів художньо розкрити горьківську думку про те, що саме народ був творцем, перетворювачем і прикрашувачем землі, що тільки соціалістична революція дала простір талантам, яких у народі непочате джерело (Рад. літ-во, 3, 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикрашувач — прикра́шувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прикрашувач — -а, ч. Той, хто прикрашає що-небудь чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикрашувач — ПРИКРА́ШУВАЧ, а, ч. Той, хто прикрашає що-небудь чимсь. Він [О. Гончар] хотів художньо розкрити горьківську думку про те, що саме народ був творцем, перетворювачем і прикрашувачем землі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах