прилатувати

ПРИЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Пришивати латку до чого-небудь.

— Вона в мене така робітниця, — ніжно вихваляла вона дівчинку. — Чи пасти, чи дітей бавити, чи й латку прилатати, — все вміє… (Гончар, Таврія, 1952, 109);

*Образно. Моя стаття.. вийде ще більш неповною, бо я огляділась уже запізно, що мені бракує деяких важних оригіналів, та вже дещо з пам’яті прилатала, а дещо обминула, хоч тямлю, що се негаразд (Л. Укр., V, 1956, 432).

Ні приши́ти, ні прилата́ти — не до ладу.

Все думає [товариш], ..а часом як що скаже, то ні пришити, ні прилатати (Фр., І, 1955, 350).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилатувати — прила́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прилатувати — -ую, -уєш, недок., прилатати, -аю, -аєш, док., перех. Пришивати латку до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилатувати — ПРИЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Пришивати латку до чого-небудь. – Вона в мене така робітниця, – ніжно вихваляла вона дівчинку. – Чи пасти, чи дітей бавити, чи й латку прилатати, – все вміє... (О. Гончар); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. прилатувати — Прилатувати, -тую, -єш сов. в. прилата́ти, -та́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить заплату. а ні пришити, а ні прилатати. Ничего нельзя сдѣлать. Ном. № 7625. Словник української мови Грінченка