прилаштовуватися

ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛАШТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Приєднуватися до кого-небудь у дорозі.

До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував.. гоноровитий гетьманів кортеж (Ле, Наливайко, 1957, 338);

На станції Богучар вони прилаштувалися до військового ешелону і поїхали на фронт (Тют., Вир, 1964, 485);

// перен. Намагатися потрапити в тон, ритм і т. ін.; пристосовуватися.

Анрі-Жак пригравав на заповітній своїй окарині, нашвидку прилаштовуючись до незнайомих мелодій (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 26);

// перен. Пристосовувати свої дії до чиїхсь інтересів з певною мстою.

2. Знайшовши собі більш або менш зручне місце, перев. для виконання або здійснення чого-небудь, займати його.

Їдять [бульдозеристи], а дехто вже й покурює, і ніби й не бачать виконроба, як він убого прилаштовується поруч із студентом осторонь на ящику, як по-сирітськи вмощує миску на колінах (Гончар, Тронка, 1963, 275);

Найкраще з усіх галичан прилаштувався Кирило. Він стояв на ганку монастирського книгосховища (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 218);

Спочатку він весело подався шукати гарного місця для купання, прилаштувався обіч хлопчаків, які, зайшовши по коліна в Саксагань, вудили в побожній мовчанці (Ю. Янов., Мир, 1956, 137);

Біля входу в тунель прилаштувався з точними.. вагами жвавенький дідок, чатуючи на клієнтуру (Загреб.. Спека, 1961, 250).

3. з інфін. Робити певні приготування для здійснення або виконання чого-небудь, збиратися робити щось.

Кожного разу, як тільки хлопець прилаштовувався щось написати, його переслідувачі, ніби чуючи те, одразу з’являлися на «обрії» (Коз., Гарячі руки, 1960, 74);

— Вечір який хороший, — зручніше вмощуючись, так, ніби прилаштовуючись заснути, сказала дівчина (Собко, Срібний корабель, 1961, 214).

4. Влаштовуватися на роботу.

[Ганджа:] Здрастуй, рідна шахто! Більше як рік не був тут.. [Данило:] Ви куди, Харитоне Сильвестровичу?На старе місце? У свій забій? [Ганджа:] Та вже десь прилаштуюсь (Мокр., П’єси, 1959, 235);

— Став за цей час, мабуть, професором ветеринарії? — Ні. Але з кіньми не порвав: на іподромі прилаштувавсь… (Гончар, Циклон, 1970, 177).