прилащуватися

ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся і ПРИЛА́СТИТИСЯ, а́щуся, а́стишся, док., розм.

1. Ніжно горнутися до кого-небудь; пеститися.

Хлопчик прилащився до тата.

2. Тулячись до кого-небудь, виявляти прив’язаність (про тварин).

На подвір’я вибіг їм назустріч чорний песик. На Ганну він глянув трошки недовірливо, а до Торбича прилащувався (Томч., Закарп. опов., 1953, 269).

3. Те саме, що підле́щуватися 1.

Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого, — То вже така дурниця світова (Гл., Вибр., 1951, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилащуватися — прила́щуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прилащуватися — див. лестити Словник синонімів Вусика
  3. прилащуватися — -уюся, -уєшся, недок., прилащитися, -щуся, -щишся і приластитися, -ащуся, -астишся, док., розм. 1》 Ніжно горнутися до кого-небудь; пеститися. 2》 Тулячись до кого-небудь, виявляти прив'язаність (про тварин). 3》 Те саме, що підлещуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прилащуватися — ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИЛА́ЩИТИСЯ, щуся, щишся і ПРИЛА́СТИТИСЯ, а́щуся, а́стишся, док., розм. 1. Ніжно горнутися до кого-небудь; пеститися. Хлопчик прилащився до тата. 2. Тулячись до кого-небудь, виявляти прив'язаність (про тварин). Словник української мови у 20 томах
  5. прилащуватися — ЛА́ЩИТИСЯ (виявляти прив'язаність — про тварин), ЛА́СТИТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, ЛА́СИТИСЯ діал. Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться! (прислів'я); Собака ластився до людей (М. Словник синонімів української мови