1. Словник української мови в 11 томах

прилизувати

ПРИЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, док., перех.

1. Лизати потроху що-небудь.

Заметушився господар, Страви без краю почав подавати і, зовсім як слуги, Навіть прилизував їх крадькома, несучи до їдальні (Зеров, Вибр., 1966, 262).

2. Пригладжувати язиком що-небудь.

3. розм. Надто пригладжувати (волосся).

Він чуба іще не прилиже, Не втреться, а в неї [жінки] за мить Нарізаний хліб на столі вже, Варене й печене димить (Дор., Літа.., 1957, 149);

*Образно. [Подорожній:] Всіх нас уже так прилизала культура… але для мене се завжди велика втіха бачити таку старосвітську людину (Л. Укр., IV. 1954, 223).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилизувати — прили́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прилизувати — -ую, -уєш, недок., прилизати, -лижу, -лижеш, док., перех. 1》 Лизати потроху що-небудь. 2》 Пригладжувати язиком що-небудь. 3》 розм. Надто пригладжувати (волосся). 4》 розм. Доводити до ідеального, досконалого вигляду, усуваючи найдрібніші недоліки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилизувати — ПРИЛИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, док., що. 1. Лизати потроху що-небудь. Заметушився господар, Страви без краю почав подавати і, зовсім як слуги, Навіть прилизував їх крадькома, несучи до їдальні (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  4. прилизувати — Прилизувати, -зую, -єш сов. в. прилизати, -жу, -жеш, гл. 1) Прилизывать, прилизать языкомъ. 2) Причесывать, причесать. Словник української мови Грінченка