1. Словник української мови в 11 томах

прилягаючий

ПРИЛЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Який щільно облягає що-небудь.

При створенні верхнього [народного] одягу найширше використовувалась конструктивна основа прилягаючої форми (типу «свити») (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилягаючий — приляга́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прилягаючий — хохл. (прілягающій) суміжний суміжний, сусідній, прикордонний, прилеглий, див. примикати Словник чужослів Павло Штепа
  3. прилягаючий — ПРИЛЯГА́ЮЧИЙ, а, е. Який щільно облягає що-небудь. При створенні верхнього [народного] одягу найширше використовувалась конструктивна основа прилягаючої форми (типу “свити”) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах