1. Словник української мови в 11 томах

примарнілий

ПРИМАРНІ́ЛИЙ, а, е. Який трохи змарнів.

Підводить [Андрій] голову: лице примарніле, чуб поплутаний, очі — туман застеляє… (Вас., II, 1959, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примарнілий — примарні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. примарнілий — -а, -е. Який трохи змарнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примарнілий — ПРИМАРНІ́ЛИЙ, а, е. Який трохи змарнів. Підводить [Андрій] голову: лице примарніле, чуб поплутаний, очі – туман застеляє... (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах