примат

ПРИМА́Т, у, ч., книжн. Перевага, переважне значення; першість щодо чогось.

Аналізуючи становище в польському робітничому русі, В. І. Ленін розвинув тезу про примат класової боротьби, інтересам якої повинні підпорядковуватися національні вимоги (Ком. Укр., 12, 1968, 47);

Які ж, коротко кажучи, найголовніші ознаки радянського перекладацького стилю? Вони, на мою — і не тільки мою — думку, такі: точність у віддаванні змісту і форми оригіналу, ствердження єдності форми та змісту і разом з тим примату змісту над формою (Рильський, IX, 1962, 20);

Своєю поезією В. Мисик послідовно підкреслює примат духовного начала в людині (Літ. Укр., 25.VII 1967, 3);

Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння, проголошуючи її примат у всіх сферах людського життя й поступу (Вітч., 5, 1967, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примат — прима́т 1 іменник чоловічого роду переважання прима́т 2 іменник чоловічого роду, істота представник роду ссавців Орфографічний словник української мови
  2. примат — Пріоритет, перевага, зверхність, вйшість, верховенство, г. першенство. Словник синонімів Караванського
  3. примат — -у, ч., книжн. Перевага, переважне значення; першість щодо чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примат — Першість, див. першенство, пріоритет, преміненція Словник чужослів Павло Штепа
  5. примат — ПРИМА́Т². ПРИМА́Т, у, ч., книжн. Перевага, переважне значення; першість щодо чогось. Вони [найголовніші ознаки перекладацького стилю], на мою – і не тільки мою – думку, такі: точність у віддаванні змісту і форми оригіналу... Словник української мови у 20 томах
  6. примат — прима́т (від лат. primatus – першість) переважання, переважна роль. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. примат — ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. Словник синонімів української мови