1. Словник української мови в 11 томах

примерхаючий

ПРИМЕРХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до примерха́ти.

Я на шляхах війни не раз вдивлявся В останні іскри золотих зірок, Неначе в примерхаючий жарок, Що звільна сивим попелом вкривався (Перв., II, 1958, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примерхаючий — ПРИМЕРХА́ЮЧИЙ, а, е. Який стає менш ясравим, тьмяніє. Я на шляхах війни не раз вдивлявся В останні іскри золотих зірок, Неначе в примерхаючий жарок, Що звільна сивим попелом вкривався (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах