1. Словник української мови в 11 томах

примислення

ПРИМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. прими́слити.

Вони [матері] дивились на торжество, жально всміхаючись, і тихо плакали від співрадості й примислення до щастя молодих і себе (Довж., І, 1958, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примислення — прими́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. примислення — -я, с. Дія за знач. примислити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примислення — ПРИМИ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. прими́слити. Вони [матері] дивились на торжество, жально всміхаючись, і тихо плакали від співрадості й примислення до щастя молодих і себе (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах