примножений
ПРИМНО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примно́жити.
Братськ, Сєвєродонецьк, Дивногорськ та інші. Саме тут була примножена трудова доблесть і героїзм будівничих Комсомольська-на-Амурі (Знання.., 11, 1967, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примножений — примно́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- примножений — [приемножеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- примножений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примножити. || примножено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примножений — ПРИМНО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примно́жити. Словник української мови у 20 томах