1. Словник української мови в 11 томах

примочений

ПРИМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примочи́ти.

Ось уже війнуло з шляху характерним запахом примоченої гарячої пилюки (Гончар, Новели, 1954, 177);

*Образно. Гірка та важка ти, хліборобська доле! Ранніми туманами вкрита, дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Мирний, III, 1954, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примочений — примо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. примочений — див. мокрий Словник синонімів Вусика
  3. примочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примочити. || примочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примочений — ПРИМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примочи́ти. Ось уже війнуло з шляху характерним запахом примоченої гарячої пилюки (О. Гончар); * Образно. Гірка та важка ти, хліборобська доле! Ранніми туманами вкрита, дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах