примружений
ПРИМРУ́ЖЕНИЙ, а, с.
1. Дієпр. нас. мин. ч. до примру́жити.
Очі — темно-сині, трохи завжди примружені від короткозорості, майже прикрили довгі, пухнасті вії (Головко, II, 1957, 485).
2. у знач. прикм. З прикритими повіками.
Він дивиться на Юлю хитруватим, примруженим оком (Донч., V, 1957, 361);
Єгор сів на колоді.. Глянув у небо примруженими очима (Шиян, Баланда, 1957, 77);
*Образно. Син з подякою притиснувся до батька, і вони попростували додому по примружених завулках робітничого селища (Панч., II, 1956, 477).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примружений — примру́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- примружений — Прискалений (на одне око), прищулений, прищурений Словник синонімів Вусика
- примружений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примружити. 2》 у знач. прикм.З прикритими повіками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примружений — ПРИМРУ́ЖЕНИЙ, а, с. 1. Дієпр. пас. до примру́жити. Очі – темно-сині, трохи завжди примружені від короткозорості, майже прикрили довгі, пухнасті вії (А. Головко). 2. у знач. прикм. З прикритими повіками. Він дивиться на Юлю хитруватим, примруженим оком (О. Словник української мови у 20 томах
- примружений — Примру́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)