1. Словник української мови в 11 томах

примружувати

ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док.. перех. Злегка прикривати повіками (око, очі).

Тарас примружує око і дивиться збоку — справжній тобі кінь та й годі, ач, як копитами, землю риє! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 49);

Підхиляються двері, і на порозі з’являється мати. На площадці напівтемрява, і Фросина Данилівна примружує очі (Хижняк, Тамара, 1959, 271);

Світла й блиску було стільки, що хлопець мимоволі примружив очі (Сміл., Зустрічі, 1936, 200);

Ганджиха, хитрувато примруживши очі, витерла повні й красиві губи фартушком (Шиян, Гроза.., 1956, 585);

Ганна Іванівна зневажливо примружила очі (Шовк., Інженери, 1948, 360);

Він мрійно примружив очі, задивився кудись у безмежну далину (Збан., Єдина, 1959, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примружувати — примру́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примружувати — (очі) мружити, приплющувати, щулити, прищулювати. Словник синонімів Караванського
  3. примружувати — -ую, -уєш, недок., примружити, -жу, -жиш, док., перех. Злегка прикривати повіками (око, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примружувати — ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. Злегка прикривати повіками (око, очі). Тарас примружує око і дивиться збоку – справжній тобі кінь та й годі, ач, як копитами, землю риє! (О. Словник української мови у 20 томах
  5. примружувати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. примружувати — Примру́жувати, -жую, -жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. примружувати — Примружувати, -жую, -єш сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить. Словник української мови Грінченка