1. Словник української мови в 11 томах

примурок

ПРИ́МУРОК, рку, ч. Кам’яна прибудова з горизонтальною площиною, уступ біля чого-небудь; поперечний виступ на стінці печі, груби; карниз.

Миску і ложку поставив [Завадовський] у кут на примурок залізної печі (Фр., IV, 1950, 489);

Свічка лізе на примурок Симеона і запалює ліхтар від лампади (Коч., П’єси, 1951, 147);

Каганець стояв на примурку (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примурок — при́мурок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. примурок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. примурок — [примурок] -рка, м. (на) -рку, мн. -ркие, -рк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. примурок — -рку, ч. Кам'яна прибудова з горизонтальною площиною, уступ біля чого-небудь; поперечний виступ на стінці печі, груби; карниз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. примурок — ПРИ́МУРОК, рку, ч. Кам'яна прибудова з горизонтальною площиною, уступ біля чого-небудь; поперечний виступ на стінці печі, груби; карниз. Миску і ложку поставив [Завадовський] у кут на примурок залізної печі (І. Словник української мови у 20 томах
  6. примурок — КАРНИ́З (виступ, що завершує верхню частину стіни або міститься над вікнами, дверима тощо), ЗАЛО́М розм.; ПРИМУ́РОК (поперечний виступ на стінці печі, груби); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК (виступ якоїсь покрівлі); ПІДЗО́Р спец. Словник синонімів української мови
  7. примурок — Примурок, -рка м. 1) Карнизъ у печки. Н. Вол. у. 2) Каменная пристройка. 3) Боковая стѣна гончарной печи. Шух. І. 263. Словник української мови Грінченка