1. Словник української мови в 11 томах

примхливість

ПРИМХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. примхли́вий.

Йому чомусь раптом закортіло теж докорити Оксані за її безтурботність, примхливість (Баш, Гарячі почуття, 1948, 17);

Реалістичність трактування того чи іншого мотиву у східнослов’янському образотворчому мистецтві поєднується з примхливістю загальної композиції речі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 348);

Він просто думав про примхливість людської долі, як от, приміром, в оцього запального молодика з чорнявим чубчиком, котрому ледь-ледь не довелося сісти на нудні комендантські харчі (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примхливість — примхли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. примхливість — -вості, ж. Властивість за знач. примхливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примхливість — ПРИМХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. примхли́вий. Йому чомусь раптом закортіло теж докорити Оксані за її безтурботність, примхливість (Яків Баш)... Словник української мови у 20 томах