1. Словник української мови в 11 томах

примівка

ПРИМІ́ВКА, и, ж., етн., діал. Замовляння (у 2 знач.).

Марійка не була при процедурі примовлення.. Примівка тратила на силі в присутності другої особи (Коб., II, 1956, 126);

Він.. шепоче свою тайну примівку, закусує зуби, підносить сокиру і гатить нею з усієї сили (Черемш., Тв., 1960, 91);

Особливістю його пастухівства було те, що він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства (Хотк., Довбуш, 1965, 130);

// Примовка.

У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я. Мене до того ще й примівку Навчила матінка моя (Павл., Бистрина, 1959, 17);

— Не дай боже з хлопа пана! —.. Примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши «паном підмайстром», дуже стидався свого походження (Фр., І, 1955, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примівка — Приговорювання [VII] — приказка [VI] — прислів'я [I] Словник з творів Івана Франка
  2. примівка — див. приказка Словник синонімів Вусика
  3. примівка — -и, ж., етн., діал. Замовляння (у 2 знач.). || Примовка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примівка — ПРИМІ́ВКА, и, ж., етн., діал. Замовляння (у 2 знач.). Марійка не була при процедурі примовлення .. Примівка тратила на силі в присутності другої особи (О. Кобилянська); Він .. Словник української мови у 20 томах
  5. примівка — При́мі[о]вка, -ки, -ці; -мі[о]вки, -мі[о]вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. примівка — При́мівка, -ки ж. Поговорка, пословица, приговорка. Страхи на ляхи, — ся примівка од нас перейшла і до ляхів. Ном. № 871. Пиймо горілку, маймо примівку, маймо примо́вля: дай, Боже, здоровля. Чуб. V. 1100. Словник української мови Грінченка