1. Словник української мови в 11 томах

приміст

ПРИМІ́СТ, мо́сту, ч.

1. Дерев’яний настил збоку вулиці для пішоходів; тротуар.

Біля дверей лавки, на примості, сидить на дзиглику Микишка з газетою в руці (Кроп., IV, 1959, 77).

2. Причал для порома.

Піщаний берег Дніпра. Кущі, лози, далі очерети. В глибині рибальський курінь і неводи, ближче приміст до парома (Кроп., III, 1959, 88).

3. Те саме, що п’єдеста́л.

Метью Фільдінг великою палицею своєю збиває статую з примосту, вона падає і розбивається (Л. Укр., III, 1952, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приміст — примі́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. приміст — -мосту, ч. 1》 Дерев'яний настил збоку вулиці для пішоходів; тротуар. 2》 Причал для порома. 3》 Те саме, що п'єдестал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приміст — ПРИМІ́СТ, мо́сту, ч. 1. Дерев'яний настил збоку вулиці для пішоходів; тротуар. Біля дверей лавки, на примості, сидить на дзиґлику Микишка з газетою в руці (М. Кропивницький). 2. Причал для порома. Піщаний берег Дніпра. Кущі, лози, далі очерети. Словник української мови у 20 томах
  4. приміст — ПІДВИ́ЩЕННЯ (щось спеціально збудоване, влаштоване вище рівня землі, підлоги), УЗВИ́ШШЯ, ПРИМІ́СТ, ПРИМІ́СТКА, ПРИМО́СТКА діал.; ПО́ДІУМ (на естраді, в залі тощо). Посеред залу на змощеному з лав підвищенні стояла оббита кумачем труна (Л. Словник синонімів української мови