1. Словник української мови в 11 томах

примішаний

ПРИМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приміша́ти.

Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту, до котрого примішаний якийсь піскуватий м’який состав [суміш] (Н.-Лев., II, 1956, 386);

На неї запаморочливо війнуло невідомими пахощами, до яких був примішаний і ладан, і тютюн, і сивуха (Речм., Восн. грози, 1961, 70);

Задоволення.. охоплювало Славка вже при самих обзоринах чужої праці, самим почуванням, що й він до цеї справи як-небудь примішаний (Март., Тв., 1954, 293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примішаний — примі́шаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. примішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примішати. || примішано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примішаний — ПРИМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приміша́ти. На неї запаморочливо війнуло невідомими пахощами, до яких був примішаний і ладан, і тютюн, і сивуха (В. Речмедін); Задоволення .. Словник української мови у 20 томах