1. Словник української мови в 11 томах

принаджений

ПРИНА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прина́дити.

Он заєць, ніби тінь, крізь присмерковий дим Крадеться, клевером принаджений густим (Рильський, Поеми, 1957, 224);

На судні встановлено своєрідну електропастку, яка не дає змоги рибі, принадженій світлом, вийти назад (Рад. Укр., 6.IV 1963, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. принаджений — прина́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. принаджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до принадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принаджений — ПРИНА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прина́дити. На судні встановлено своєрідну електропастку, яка не дає змоги рибі, принадженій світлом, вийти назад (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. принаджений — Прина́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)