1. Словник української мови в 11 томах

приорання

ПРИОРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приора́ти 1.

Це був лубин [люпин] мішаний, синій і жовтий, під приорання (Март., Тп., 1954, 331).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приорання — приора́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приорання — -я, с. Дія за знач. приорати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приорання — ПРИОРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. приора́ти 1. Це був лубин [люпин] мішаний, синій і жовтий, під приорання (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах