1. Словник української мови в 11 томах

приохочений

ПРИОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приохо́тити.

Серйозна [свинарка], начитана, приохочена до розумової праці — така не підведе, буде хорошою заочницею (Оров., Зел. повінь, 1961, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приохочений — приохо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приохочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приохотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приохочений — ПРИОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приохо́тити. Приохочений до книжок. Словник української мови у 20 томах