припивати
ПРИПИВАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех. Пити що-небудь час від часу.
Один був порок за панотцем, — як казав часом і батько, — горілочку любив.. Розказує та все припиває чарочкою (Панас Мирний, I, 1954, 215);
Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна, припиваючи час від часу чорну каву (Іван Кочерга, II, 1956, 537).
2. неперех., до кого. Пити за чиєсь здоров’я, звертатися з тостом до кого-небудь.
П’є Ангус зрушений за ним, В душі ласкавши мару; І все покрилось голосним: «За тебе, наш Оскаре!».. — «Та що ж Аллан з другими враз Не припива до мене» (Павло Грабовський, I, 1959, 419).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припивати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Пити що-небудь час від часу. 2》 неперех., до кого. Пити за чиєсь здоров'я, звертатися з тостом до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припивати — ПРИПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Пити що-небудь час від часу. Один був порок за панотцем, – як казав часом і батько, – горілочку любив .. Словник української мови у 20 томах
- припивати — Припива́ти, -ва́ю, -єш гл. — до ко́го. При потчиваніи напиткомъ угощающій подносить чарку угощаемому, но, по просьбѣ послѣдняго, долженъ сперва выпить самъ (часто въ этомъ случаѣ отпивается только немного изъ рюмки), — это и называется приливати. Словник української мови Грінченка