1. Словник української мови в 11 томах

приплескування

ПРИПЛЕ́СКУВАННЯ, ПРИПЛІ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. припле́скувати, приплі́скувати і звуки, утворювані цією дією.

Крізь розчинені на цей час бокові двері залу почувся марш оркестру із фойє — і знову встав весь зал і ритмічними приплескуваннями в долоні проводжав.. дітей-піонерів (Тич., III, 1957, 500);

Сміх, крики, похвали, припліскування товаришів заглушували його, бурили його кров, завертали йому голову (Фр., І, 1955, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приплескування — припле́скування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приплескування — припліскування, -я, с. Дія за знач. приплескувати, припліскувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приплескування — ПРИПЛЕ́СКУВАННЯ, ПРИПЛІ́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. припле́скувати, приплі́скувати і звуки, утворювані цією дією. Сміх, крики, похвали, припліскування товаришів заглушували його, бурили його кров, завертали йому голову (І. Франко). Словник української мови у 20 томах