припона
ПРИПО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що припі́н.
Відбігши за недалекі кущі, зривався [струмок], як буйний кінь з припони, і з ревом-іржанням гнав стрімголов униз (Гжицький, Опришки, 1962, 83).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припона — -и, ж., рідко. Те саме, що припін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припона — ПРИПО́НА, и, ж., рідко. Те саме, що припі́н. Відбігши за недалекі кущі, зривався [струмок], як буйний кінь з припони, і з ревом-іржанням гнав стрімголов униз (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах