припроваджений
ПРИПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е., розм. Дієпр. пас. мин до припрова́дити;
// у знач. ім. припрова́джений, ного, ч. Той, кого припровадили.
Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима, без особливих ознак (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 245).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припроваджений — припрова́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- припроваджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до припровадити. || у знач. ім. припроваджений, -ного, ч.Той, кого припровадили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припроваджений — ПРИПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до припрова́дити; // у знач. ім. припрова́джений, ного, ч. Той, кого припровадили. Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима, без особливих ознак (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах