1. Словник української мови в 11 томах

припряжений

ПРИПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припрягти́.

Воли в ярмах припряжені були до корб (Сміл., Сад, 1952, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припряжений — припря́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. припряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припрягти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припряжений — ПРИПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до припрягти́. Воли в ярмах припряжені були до корб (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах