припудрювати
ПРИПУ́ДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., перех. Пудрити злегка що-небудь.
Васса.. легко припудрювала тонкий рівний ніс і, кокетуючи, лизнула язиком рожеві соковиті губи (Епік, Тв., 1958, 133);
// Прикривати пудрою що-небудь.
Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (Коцюб., II, 1955, 384);
Її можна було б назвати навіть гарною, якби не прищі, яких дівчина, наче навмисне, не старалась навіть припудрити (Вільде, Сестри.., 1958. 317);
// Покривати тонким порошком що-небудь.
Якщо шини [автомобільні] при монтажі не припудрювати тальком (всередині покришки і по ободу), то в результаті підвищеного тертя поверхонь покришки, камери і стрічки обода збільшується загальне нагрівання шини та її спрацювання (Хлібороб Укр., 7, 1964, 22);
// перен. Покривати поверхню чого-небудь тонким шаром (про сніг, паморозь і т. ін.).
Надворі осінь, повіває холодом, морозець ранками припудрює озимину (Рад. Укр., 14.Х 1965, 4).
Значення в інших словниках
- припудрювати — припу́дрювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- припудрювати — -юю, -юєш, недок., припудрити, -рю, -риш, док., перех. Пудрити злегка що-небудь. || Прикривати пудрою що-небудь. || Покривати тонким шаром порошку що-небудь. || перен. Покривати поверхню чого-небудь тонким шаром (про сніг, паморозь і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- припудрювати — ПРИПУ́ДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИПУ́ДРИТИ, рю, риш, док., що. Трохи пудрити що-небудь. Васса .. легко припудрювала тонкий рівний ніс і, кокетуючи, лизнула язиком рожеві соковиті губи (Г. Епік); // Прикривати пудрою що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- припудрювати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)... Словник синонімів української мови