1. Словник української мови в 11 томах

припік

ПРИ́ПІК, у, ч. Те саме, що при́пічок.

Переставивши каганця з столу на припік, Маринка заходилась розбавляти у ночвах окріп (Іщук, Вербівчани, 1961, 215);

Затулка од печі валялась на долівці, а на припіку сірів вигорнутий попіл (Гуц., З горіха.., 1967, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припік — при́пік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. припік — -у, ч. Те саме, що припічок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припік — ПРИ́ПІК, у, ч. Те саме, що при́пічок. Переставивши каганця з столу на припік, Маринка заходилась розбавляти у ночвах окріп (А. Іщук); Затулка од печі валялась на долівці, а на припіку сірів вигорнутий попіл (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. припік — ПРИ́ПІЧОК (горизонтальна площина перед челюстями печі під комином), ПРИ́ПІК, ЛЕЖА́НКА (низька прибудова до печі, призначена для лежання). Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (М. Словник синонімів української мови