1. Словник української мови в 11 томах

приржавілий

ПРИРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приржаві́ти.

Кифір Авдюк подався далі в поля.. турботливо озирати зяблю, не доведені до діла перелоги, брудно-зелену приржавілу озимину (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приржавілий — приржаві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приржавілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до приржавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приржавілий — ПРИРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до приржаві́ти. Кифір Авдюк подався далі в поля .. турботливо озирати зяблю, не доведені до діла перелоги, брудно-зелену приржавілу озимину (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах