1. Словник української мови в 11 томах

прироблений

ПРИРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прироби́ти.

Дівчина підняла свої руки і полізла теж на віз, аж на саму верховину, де стояв стовп. Коло його прироблена була лава (Мирний, І, 1954, 46);

В цей час прироблена борода у хурщика спадає, виявляється молоде обличчя (Вас., III, 1960, 202);

Починають дід і Улянка топити плитку, що прироблена до печі (Донч., IV, 1957, 86);

*У порівн. Він спав спокійно, а чорні ноги і чорні руки виглядали як прироблені до єго [його] цеглястого тіла (Стеф., І, 1949, 123);

// приро́блено, безос. присудк. сл.

Дашок [в шпаківні] із справжнього заліза, стінки в червоне пофарбовані, два віконечка виблискують склом, ще й віконниці зелені прироблено! (Донч., VI, 1957, 250);

На горищі стояв триногий ослін. Замість четвертої ноги до нього було прироблено стовпчика з половинок цегли (Донч., Ю. Васюта, 1950, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прироблений — приро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прироблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приробити. || прироблено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прироблений — ПРИРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прироби́ти. Дівчина підняла свої руки і полізла теж на віз, аж на саму верховину, де стояв стовп. Коло його прироблена була лава (Панас Мирний); Починають дід і Улянка топити плитку, що прироблена до печі (О. Словник української мови у 20 томах