1. Словник української мови в 11 томах

приробіток

ПРИРОБІ́ТОК, тку, ч. Додатковий заробіток.

Для Івана Корнійовича було ясно, що син живе не на свої шістсот, що він має ще приробіток поверх того (Сенч., Опов., 1959, 110);

За існуючих умов оплати заробіток робітника-відрядника складається, в основному, з трьох частин: оплати за тарифом, премії і відрядного приробітку за перевиконання норм (Ком. Укр., 11, 1965, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приробіток — приробі́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. приробіток — -тку, ч. Додатковий заробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приробіток — ПРИРОБІ́ТОК, тку, ч. Додатковий заробіток. Для Івана Корнійовича було ясно, що син живе не на свої шістсот, що він має ще приробіток поверх того (І. Словник української мови у 20 томах
  4. приробіток — ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Словник синонімів української мови