1. Словник української мови в 11 томах

природознавець

ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з природознавства, а також викладач природознавства.

Говорять учені природознавці, що ті верстви води, котрі лежать на самому дні найглибших морських глибинів [глибин], — се справдішня «мертва вода» (Фр., II, 1950, 338);

У своїх лекціях в Московському університеті, наукових працях та журнальних статтях М. Максимович, як природознавець, виступав матеріалістом-еволюціоністом (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 114);

Дуже реалістично описано скіфські кочовища, в природничо-історичному трактаті, який приписують грецькому природознавцю V ст. до н. е. Гіппократу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 138);

В. І. Ленін неодноразово доводив, що природознавці зможуть витримати натиск ідеалістичного світогляду лише в тому разі, якщо вони будуть твердо стояти на позиціях діалектичного матеріалізму (Укр. бот. ж., XVII, 2, 1960, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. природознавець — природозна́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. природознавець — -вця, ч. Фахівець із природознавства, а також викладач природознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. природознавець — ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із природознавства, а також викладач природознавства. Говорять учені природознавці, що ті верстви води, котрі лежать на самому дні найглибших морських глибинів [глибин], – се справдішня “мертва вода” (І. Словник української мови у 20 томах
  4. природознавець — ПРИРОДОЗНА́ВЕЦЬ (фахівець з природознавства; викладач природознавства), ПРИРО́ДНИК розм.; НАТУРАЛІ́СТ, ПРИРОДОДОСЛІ́ДНИК (дослідник природи). Словник синонімів української мови
  5. природознавець — Природозна́вець, -вця; -на́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)