1. Словник української мови в 11 томах

прирослий

ПРИРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прирости́.

Все тут [у скелях] якесь вогке, приросле, нерухливе.. ; сире сіре каміння поросло мохом (Хотк., II, 1966, 45);

Піднімаючись усе вище, побачив [Довбуш] по той бік долини дві голі безлісі кичери, прирослі одна до одної (Гжицький, Опришки, 1962, 66);

Довго потім згадували люди, одірвані од грунту й не прирослі ще до іншого, — оцей вибалок і запах сухого полину, і димок од бур’яну (Ю. Янов., Мир, 1956, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирослий — приро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прирослий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прирости. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прирослий — ПРИРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прирости́. Все тут [у скелях] якесь вогке, приросле, нерухливе..; сире сіре каміння поросло мохом (Г. Хоткевич); Піднімаючись усе вище, побачив [Довбуш] по той бік долини дві голі безлісі кичери, прирослі одна до одної (В. Словник української мови у 20 томах