1. Словник української мови в 11 томах

прируділий

ПРИРУДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до прируді́ти.

У високих, прируділих травах, по степах гомоніли виводки пташині (Ле, Україна, 1940, 391).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прируділий — прируді́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прируділий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до прирудіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прируділий — ПРИРУДІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до прируді́ти. У високих, прируділих травах, по степах гомоніли виводки пташині (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах