приріст

ПРИ́РІ́СТ, при́ро́сту, ч.

1. тільки одн. Збільшення в розмірах, в кількості, в потужності і т. ін.

Після пересадки сіянці аронії добре приживаються і, вже починаючи з другого року, дають гарний приріст, по 20-30 см за літо (Наука.., 4, 1972, 43);

Правління колгоспу впровадило оплату праці пастухів залежно від приросту ваги тварин (Рад. Укр., 28.VІІІ 1959, 2);

У 1955 році залізниці повинні дати значно більший приріст вантажообороту, ніж у минулому році, підкреслює промовець (Київ. пр., 8.ІІ 1955, 1).

2. Дія за знач. прироста́ти 1.

У пошкоджених щитівками дерев припиняється приріст гілок і плодоношення (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 350);

// перев. мн. Нові гілки, що виростають на рослинах.

Прирости, що з’являються в результаті відновлюючого обрізування, формують залежно від сили пагона і місця його в кроні (Хлібороб Укр., 3, 1970, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приріст — при́ріст 1 іменник чоловічого роду збільшення у розмірах, в кількості, в потужності і т. ін.; дія від: прироста́ти при́ріст 2 іменник чоловічого роду нова гілка, що виростає на рослині вживається переважно в множині Орфографічний словник української мови
  2. приріст — [прир'іст] -росту, м. (ў) -рос'т'і, мн. -ростие, -рос'т'іў і [приер'іст] -росту, м. (ў) -рос'т'і, мн. -ростие, -рос'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. приріст — приросту, ч. 1》 тільки одн. Збільшення в розмірах, у кількості, в потужності і т. ін. Природний приріст населення — різниця між кількістю народжених та померлих людей за певний період часу. 2》 Дія за знач. приростати 1). || перев. мн. Нові гілки, що виростають на рослинах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приріст — ПРИ́РІСТ, при́росту, ч. 1. тільки одн. Збільшення у розмірах, в кількості, в потужності і т. ін. Після пересадки сіянці аронії добре приживаються і, вже починаючи з другого року, дають гарний приріст, по 20–30 см за літо (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. приріст — При́ріст, -росту; -рости, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приріст — рос. прирост збільшення економічного показника відносно до його початкової (базової) величини. Eкономічна енциклопедія
  7. приріст — Приріст, -росту м. Наростъ. Зміев. у. Словник української мови Грінченка